Був палац і цукроварня: яку історію приховують руїни садиби Ліпковських в Красносілці

• Палац Ліпковських у селі Красносілка (Гайсинський район, Вінницька область) — це пам'ятка архітектури XIX століття, що наразі перебуває в занедбаному та зруйнованому стані.
• Колись один із найбільших маєтків Брацлавського повіту, сьогодні він фактично перетворився на руїни. 

На березі Південного Бугу, серед мальовничих краєвидів Вінниччини, доживає свій вік німий свідок епохи розквіту польської шляхти — палац Ліпковських у Красносілці. Зведений на початку XIX століття як велична резиденція в стилі класицизму, сьогодні він нагадує лише тінь колишньої розкоші.

Історія цього маєтку — це літопис роду меценатів та промисловців, який не витримав випробувань радянським часом та байдужістю сучасності.

Назва села походить від словосполучення «красне село», що підкреслює його природну красу та родючість місцевих земель. Існує легенда, що нібито перший із Ліпковських, приїхавши до села, так вразився його красою,що назвав його «красним селом», тобто красивим селом-Красносілкою. Село пов’язане з історією польського національно-визвольного повстання проти Росії. Красносілка стала центром збору повстанців.

Це село, як і навколишні, розташовані в гарній місцині ,належало знатній родині Ліпковських, герби яких стали відомими у Польщі ще в 16 слолітті. На початку XIX століття Красносілка стає власністю польського шляхтича Юзефа Адольфа Ліпковського, а пізніше його сина Генріха Ліпковського. Він найбільше зробив для розбудови Красносілки і зростання її значимості в цьому регіоні. Саме в цей період село переживає значний економічний підйом.

Двоповерховий палац з каміном

Генрик (Генріх) Ліпковський придбав у Красносілці земельний наділ та збудував тут свій палац, який у другій половині 19 століття був найбільшим у повіті, розповідає Вікіпедія.

Родину Ліпковських поважали в країні за відданість короні і присязі, чоловіки якої служили у війську і на флоті. Будівництво палацу в італійському стилі розпочали в 1822 році. З його вікон відкривався дуже гарний краєвид на Південний Буг.

Головний будинок мав два поверхи з двоскатним дахом із партерами, а веранда була з односкатним, на колонах. У лівому куті головної споруди були колони, а також арки і закрита тераса.

В 1873 році палац перебудували, особливо тераси, де в правій частині, з високими закритими вікнами, була оранжерея. Найгарнішою тут була бальна зала — висока, з багатьма орнаментами та арками. Нагорі стіни були покриті штукатуркою з характерними гротами. Доповнювали величавість великі люстра з кришталю, а на підході проглядалося кілька відтінків паркету.

Був камін зі світлого мармуру, над яким висіли скульптури, а навколо — картини в позолочених рамках. Зала для балів і декорацій була дуже величава, під стінами стояли крісла в стилі Людовика Філіпа і банкетки. Тут було два салони, а стіни вимальовані яскравими орнаментами.

Подібний вигляд мала і друга зала, де всі речі були позолочені. У колекції були кубки, чашки, полумиски, різні китайські фігурки. Штрихами були намальовані пейзажі села і округи, а також «красносільські справи», як про це повідали очевидці.

Покої відзначалися величністю та оригінальними меблями, особливо різноплановими диванами. Цікавою була й система опалювання,

Картинна галерея Ліпковських була вишукано оформлена, поєднувала в собі картини з декількох десятків. Вражаюче виглядала зала їдальні, насамперед, різні балкони, розмальована стеля, старовинний годинник. У центрі була гарна шафа і великий овальний стіл зі стільцями. Інтер'єр палацу описаний тодішніми очевидцями.

Комплекс включав палац з альтанками, парк, господарські будівлі, оранжерею, фонтан. Парк був засаджений персидським бузком, а маєток  обнесений кам’яним муром. Ще розповідали про підземні ходи. Виходи з них нібито знаходилися за кілька кілометрів від маєтку.

У 1842 Генрих Ліпковський розпочав будівництво цукроварні. Керівником його був  іноземець Шварц. У 1844 році будівництво було закінчено і в Красносілці відкривається один із перших цукрових заводів Поділля. Це було примітивне мануфактурне підприємство. В перші роки своєї роботи цукроварня переробляла за добу  до 5 тонн цукрового буряка, а площа посіву була всього 5-6 га. Завдяки цьому багато селян отримали роботу, що сприяло зростанню рівня життя. Підприємство відігравало дуже важливу роль в економічному розвитку села Красносілки.

Після смерті батька Генрика Юзефовича Ліпковського його син починає розбудову Економі з 1875 по 1878 р., на яку було найнято близько ста робітників. Таким чином в селі з’явилися польські поселенці. З їх допомогою збудовано паровий млин, соломорізку, конюшню, воловню, магазин для зберігання зерна, паром через річку Південний Буг. Він з’єднав Красносілку з селом Маньківка.

Відбуваються зміни в сільському господарстві-збільшено посівні площі, впроваджено сівозміну, завезено парову молотарку. Однак із часом він продав палац іншому члену родини, а колекції подарував братовій. Ліпковські проживали в Красносілці аж до революційних подій початку XX століття.

З садиби у навчальні заклади

В післяреволюційні часи приміщення використовувалося під різні навчальні та офіційні установи. У роки нацистської окупації тут була комендатура. Саме сюди прагнув спрямувати свій палаючий бомбардувальник радянський екіпаж, який розбився поруч, і льотчики захоронені в парку біля маєтку.

У післявоєнний період тут функціонувала Красносільська середня школа, і тоді це приміщення утримувалось у доброму стані. А ще тут були дитячий будинок, будинок відпочинку, церква.

З 80-х рр. панський маєток уже не використовується під школу. Приміщення поступово занепадало, руйнувалася покрівля, затікали стіни. В кінці 90-х рр. тодішній керівник маньківського колгоспу Борис Булка розпочав відновлювати палац. Була перекрита покрівля, здійснено ремонт кімнат і коридорів, встановлено систему опалення. Планувалось відкрити санаторій для колгоспників. Однак розпад СРСР законсервував роботи по відновленню і знову палац став занепадати. Майно вивозилось, палац руйнувався.

Приїздили в Красносілку і нащадки Ліпковських, яких зацікавив маєток їх пращурів.

На даний час палац недоглянутий та потребує капітального ремонту. Для його реставрації і використання сільська рада села піклується здійснити заходи, які б зберегли і відновили палац Ліпковських.

Факти про історію маєтку були розкриті у польських джерелах, які в свій час немало писали про Красносілку. Свідчення про це можна знайти в «Географічному словнику», виданому у Варшаві у 1883 році, а також в книгах окремих авторів, виданих в польській столиці в 1912-му і навіть у 1926 роках.

 

Читайте також:

Вінничани 40 років тому: як проходили вихідні, де шопились, двіжували та релаксували городяни

Від Бальзака до Коцюбинського: до Дня закоханих згадуємо романи митців, що зародились на Вінниччині

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.